30 серпня ООН відзначає Міжнародний день жертв насильницьких зникнень. Збільшення кількості зниклих людей є неминучим під час військових конфліктах. У кожній країні є процедури пошуку зниклих безвісти людей в мирний час, які зазвичай стають неефективними в екстремальних ситуаціях, таких як військовий конфлікт.
За даними Міжнародного комітету Червоного Хреста, понад тисяча людей зникла під час конфлікту в Україні. Документування зникнень було припинено в 2014 році під час ескалації конфлікту, і поновлено згодом окремо на територіях, підконтрольних Україні, і на тимчасово окупованих територіях. Відсутність координації між різними державними органами призвела до різного підрахунку кількості зниклих безвісти осіб у конфліктному регіоні від 488 to 1376.
У червні 2015 року Україна приєдналася до Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від примусового зникнення. Це означає, що Україна має зобов'язання враховувати Конвенцію та інші міжнародні документи, ратифіковані Україною по відношенню до насильницьких зникнень.
Українські правозахисні громадські організації вважають, що чинне кримінальне право в Україні не відображає в повній мірі правову природу насильницьких зникнень. Українське законодавство потрібно вдосконалити шляхом прийняття окремого закону, який регулюватиме координацію зусиль щодо пошуку зниклих безвісти між державою та недержавними акторами задля підвищення точності даних про кількість зниклих осіб.
22 листопада 2016 року члени парламенту представили Проект Закону про правовий статус осіб, зниклих безвісти (зареєстрований у Верховній Раді під номером 5435). Проект Закону вимагає доопрацювання та включення критичних положень про запобігання насильницьким зникненням, які становлять значний ризик у регіонах воєнних дій, а також надання допомоги родичам зниклих осіб, якщо жертва була годувальником, оскільки їхні родичі, особливо діти, становлять соціально вразливу групу населення і потребують додаткового соціального захисту.
Правозахисники також приділяють особливу увагу зникненню військовослужбовців Збройних Сил України. За даними НУО «Мирний берег», станом на початок березня 2017 року 425 військовослужбовців вважалися зниклими.
Партнери громадянського суспільства з Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі», яка об’єднує правозахисні ОГС та підтримується ПРООН, виступили з рекомендаціями щодо кращої координації діяльності держави та недержавних акторів у їхніх зусиллях щодо пошуку зниклих осіб та забезпечення соціального захисту та підтримки родичів зниклих безвісти, а також щодо розробки та ухвалення закону, який передбачає створення бази даних ДНК для всіх військовослужбовців.
Коаліція «Справедливість заради миру на Донбасі» є неформальною спілкою 17 громадських правозахисних організацій та ініціатив. Учасники Коаліції об’єднали свої зусилля задля узгодженого документування порушень прав людини, допущених в ході збройного конфлікту на сході України.
У листопаді 2017 року Україна представить національний звіт у Раді з прав людини ООН у рамках 3-го циклу механізму універсального періодичного огляду (УПО). Враховуючи те, що другий цикл УПО минув у 2012 році, проблеми прав людини, пов'язані з конфліктом, не були розглянуті. Тому Коаліція «Справедливість заради миру на Донбасі» підготувала подання зацікавлених сторін щодо порушень прав людини внаслідок збройного конфлікту на Донбасі. Ця інформація готується на основі звіту Коаліції.
Цей портал адмініструється ПРООН в Україні за підтримки Міністерства закордонних справ Данії.
