В Україні розроблено Індекс оцінювання участі молодих людей у суспільному житті, що допоможе удосконалити молодіжну політику.
Уперше за часів незалежності в Україні змінився підхід до оцінювання становища молоді. Відтепер на державному рівні будуть оцінювати, наскільки молодь відповідальна і спроможна впливати на життя країни, а не лише — чи забезпечена вона житловою площею і робочими місцями. Її активність можна виміряти завдяки простому, зрозумілому і об’єктивному інструменту — Індексу оцінювання участі молоді.
Міністерство молоді та спорту України спільно з Програмою розвитку ООН (ПРООН) розробило Індекс оцінювання участі молоді. Завдяки цьому інструменту якісно змінюється підхід до моніторингу участі молоді в суспільному житті. Фактично він стає індикатором змін у свідомості громадян країни. Адже Україна поступово звільняється від колоніального і тоталітарного спадку Радянського Союзу, де будь-які дії були обов’язкові та заздалегідь визначені.
Натомість у демократичному суспільстві громадяни з власного бажання і особистих переконань беруть участь у громадському житті й у такий спосіб «власноруч» творять майбутнє своєї країни.
Крім того, оцінка участі молоді може стати вагомим фактором у формуванні більш продуманої та результативної молодіжної політики. Адже таким чином можна отримати зворотній зв’язок від різноманітних молодіжних рухів, ініціатив, громадських організацій і тих, хто безпосередньо працює з молоддю.
Саме завдяки такому вимірюваному зворотному зв’язку конкретно від тих, на кого спрямована молодіжна політика, її можна формулювати, спираючись на актуальні дані.
Передбачено, що такі дані збиратимуть під час регулярних соціологічних опитувань молодих людей віком від 16 до 35 років. Вони відповідатимуть на 24 питання, які умовно об’єднані в чотири групи.
• Політична участь молоді: Чи стежать за новинами про політичні події? Чи беруть участь у президентських, парламентських та місцевих виборах?
• Участь в організованих формах громадянського суспільства: Чи беруть участь у діяльності громадських організацій, партій, консультативно-дорадчих органів, молодіжних центрів, волонтерській діяльності?
• Мобільність молоді: Наскільки мобільна молодь на рівні області, країни та світу? Чи є намір емігрувати і наскільки серйозний?
• Самоорганізація молодих людей: Чи готові обстоювати свої права, підписувати петиції, відмовлятися від споживання певних товарів та послуг з політичних чи екологічних причин?
На кожне питання можна дати відповідь за умовною шкалою від 0 до 3: від «не знаю про свої можливості, не маю потреби в участі чи відмовляюся від неї» через «знаю про можливості, маю потребу в участі, але остаточного рішення ще не маю» до ствердної відповіді — «беру участь».
Після обробки зібраних даних респонденти поділяються на три групи: кластер «виключених», кластер «нерішучих» і кластер тих, хто бере участь.
Завдяки такому поділу на кластери формується якісно новий підхід до планування й оцінки програм і проєктів, спрямованих на створення умов для зростання участі:
· Молодь із кластера «виключених» необхідно прицільно інформувати про наявні можливості, а також демонструвати переваги і здобутки від участі в суспільному житті.
· Представників кластера «нерішучих» можна «спокусити» спрощеними і деталізованими способами участі, а також аргументом на користь того, що їхнє рішення дійсно має значення.
· Насамкінець активна молодь із останнього кластера потребує різноманітних і поглиблених варіантів участі.
Якщо в містечку, де лише незначна кількість людей цікавиться діяльністю громадських організацій, волонтерством, участю в різноманітних акціях чи проєктах громадського бюджету, відкрити молодіжний центр — то це буде передчасно, адже місцевій громаді буде до цього байдуже. Його відкриттю має передувати інформування про можливості, проведення лекцій, обговорень, пілотних молодіжних проєктів. У такому разі появи центру чекатимуть, бо він буде створений на вже підготовленому ґрунті.
Методологія Індексу оцінювання участі молоді була верифікована на даних щорічного опитування Міністерства молоді та спорту України «Молодь України — 2018», наданих Державним інститутом молодіжної та сімейної політики.
Індекс сформовано таким чином, що він набуває значення у проміжку від 0 до 100. Якщо цифрове значення становить 0–25, то це відповідає кластеру «виключених», значення 25–50 відповідає «нерішучим», натомість значення 50+ властиве тим, хто бере участь.
Обробка даних показала, що середнє значення Індексу оцінювання участі молоді в Україні становить 31,1, тобто більшість молодих людей в Україні з «нерішучих» поволі мігрують до групи «тих, хто ще визначається». При цьому 56,2 % опитаних не беруть участі, не знають про можливості або не беруть участі, 27,1% іще розмірковують і лише 16,7 % дійсно беруть участь.
Цей Індекс насправді є наочним і доволі простим інструментом, що дозволяє за допомогою одного слайду побачити, в яких саме точках людей «відбиває» від участі в суспільному житті. Бар’єри для участі визначаються завдяки додатковій інформації про гендерну ідентифікацію, тип поселення, доходи, наявність дітей, вік, освіту, національність, мову спілкування. Тобто завдяки цій конкретиці можна прицільно проєктувати програми і пропонувати рішення, завдяки яким буде відкрито належні можливості та усунуто перешкоди.
Розроблена методологія узгоджується з наявними даними щодо ціннісних досліджень в Україні. Зокрема, зі Світовим дослідженням цінностей, розробленим американським професором Рональдом Інглхартом (World Values Survey), останню хвилю якого було презентовано в Україні наприкінці 2020 року.
В опитувальнику Індексу оцінювання участі молоді також є питання, що стосуються самоорганізації. Це дуже показово, адже саме самоорганізація є виявом так званих постматеріальних цінностей. Отже, нинішній українській молоді, попри радянський тоталітарний спадок, усе-таки ближчі саме демократичні цінності: толерантність, свобода, права людини. Саме такі цінності поділяють представники середнього класу в більшості країн Європи.
І тепер завдяки Індексу рівень демократизації молоді можна «поміряти». Тому цілком природним є прогноз, згідно з яким українська молодь найближчими роками утвердиться в своїх рішеннях і братиме активнішу участь у громадському та політичному житті країни.
Результати Індексу будуть враховуватися при розробці молодіжних програм, тому вони мають стати більш результативні та зрозумілі як для молоді, так і для тих, хто з нею працює.
Важливо зазначити, Молодіжний порядок денний ООН до 2030 року також визначає ключовим напрямом саме забезпечення участі молоді на всіх рівнях.
Ініціатива реалізовується в рамках проєкту ПРООН “Громадянське суспільство для розвитку демократії та прав людини в Україні” у партнерстві з Міністерством молоді та спорту України та за фінансовї підтримки Міністерства закордонних справ Данії.
Текст: Віталій Руденький, аналітик Редакція: Ксенія Харченко
Цей портал адмініструється ПРООН в Україні за підтримки Міністерства закордонних справ Данії.
