На цьому неодноразово наголошувалося в ході круглого столу «Побудова ефективної національної системи моніторингу гендерної дискримінації в Україні», яка відбулася за ініціативою Уповноваженого з прав людини та ПРООН в Україні 12 листопада 2013 року.
Моніторинг дискримінації – це ключова функція національних правозахисних установ. Щоправда, не рідко вона залишається і тіні інших функцій та завдань НПЗУ. Дослідження «Національні системи моніторингу дискримінації: огляд міжнародного досвіду», проведене в рамках проекту ПРООН «Демократизація, права людини та розвиток громадянського суспільства в Україні», намагається виявити та окреслити алгоритм вироблення ефективної системи моніторингу дискримінації національними правозахисними установами та формулює низку рекомендації для Уповноваженого Верховної Ради України з питань прав людини.
Наявність якісних даних і комплексної рамкової настанови – передумови ефективної системи моніторингу. Рамкові настанови повинні бути розроблені для обґрунтування того, що необхідно моніторити, з якою метою і як, і, що найголовніше, визначати як будуть використовуватися його результати. Збір інформації та встановлення цілей та завдань вимагає залучення широкого кола зацікавлених сторін з боку уряду, громадянського суспільства та міжнародного співтовариства. Тісне партнерство НПЗУ з неурядовими установами та організаціями громадянського суспільства є особливо критичним за умов обмеженості людських та фінансових ресурсів.
Після проведення моніторингу випадків дискримінації робота не має закінчуватися. Дійсно, важливо відстежувати та документувати випадки системної дискримінації для цілей звітування, але у той же час результати моніторингу повинні використовуватися для проведення позитивних змін у суспільстві. Так, вони не лише надають факти, необхідні для розробки та лобіювання певних політичних рішень, але є інструментом впливу на громадську думку.
В основу звіту покладені історії успіху та кращі практики, які були вироблені країнами світу у процесі побудови ефективної системи моніторингу дискримінації. У ході дослідження було розглянуто приклади Австралії, Канади, Південної Африки, Польщі, Швеції та інших країн та підкреслена необхідність їх подальшого вивчення і застосування. Детальну інформацію про дослідження та дані, що дозволили зробити згадані висновки, представлено у англомовній та україномовній версіях дослідження.
