Протягом майже трьох годин відбувалася щира фахова дискусія стосовно запропонованої концепції. Напрацювання круглого столу стануть підґрунтям для доопрацювання документу і подальшого його оформлення у законопроект.

 

Вже багато років Україна намагається поліпшити як свої показники в рамках міжнародних рейтингів, так і загальні оцінки міжнародних інституцій, таких як GRECO. Проте, за словами Драго Коса, колишнього голови цієї структури, який брав участь у обговоренні концепції, останні 15 років його подорожей до України були розчаруванням, оскільки все, що можна було побачити, це надто поступові, несистематичні зміни або їх повна відсутність. Однак, за його словами, країна зараз знаходиться на такому етапі свого розвитку, що тільки швидкі, рішучі і продумані дії у боротьбі з корупцією можуть виправдати суспільну довіру.

 

Підтвердив таку позицію і пан Руслан Рябошапка, Заступник міністра юстиції, а в минулому Урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики. В своїй презентації запропонованої концепції національної системи протидії корупції він зазначив, що група громадських експертів за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» спромоглася за короткий час напрацювати цілісне бачення того, яким чином і через які інституції Україна може посилити реальну боротьбу із корупцією. В той самий час Міністерство юстиції висловило готовність підтримати громадських експертів у доопрацюванні концепції у законопроект, який надалі буде подано на розгляд у парламент. «Концепція реформування системи запобігання корупції в Україні» - компактний і детально опрацьований документ, який закладає підвалини для функціонування майбутньої системи протидії корупції в країні, в тому числі через функціонування Національної комісії з питань запобігання корупції.

 

Експерти запропонували створення колегіального органу, який, згідно обраної моделі, що працює на теренах Словенії, очолюватиметься п'ятьма членами Комісії, матиме належний рівень незалежності від неналежного впливу і охоплюватиме в роботі найбільш нагальні сфери антикорупційної політики. Серед таких функцій – створення і контроль за виконанням національної антикорупційної стратегії, проведення системних досліджень з метою поліпшення положень державної політики, відслідковуванням стану дотримання норм і правил етичної поведінки, співпраця із особами, що повідомляють про корупційні правопорушення, перевірка декларацій про майновий стан і доходи, координація секторальних і відомчих антикорупційних програм, планів, стратегій. Окрім цього, до повноважень Комісії пропонується внести право порушувати питання про звільнення посадових осіб, якими не вжито передбачені законом заходи щодо запобігання і протидії корупції та ініціювати проведення службових розслідувань.

 

Під час обговорення деталей концепції, колишній секретар Антикорупційної комісії Болгарії, експерт Програми розвитку ООН, Константин Палікарський, зазначив, що у презентованій концепції враховані всі базові міжнародні стандарти і вимоги до превентивних антикорупційних органів, і до концепції можна додати лише декілька суттєвих моментів. Зокрема, він сконцентрував увагу на можливості збільшити роль Комісії у питаннях попередження корупції в бізнес-середовищі, необхідності більш тісної координації в сфері впровадження антикорупційної політики між майбутньою Комісією та міністерствами і відомствами, а також рекомендував розглянути можливість концентрації уваги на конфлікті інтересів високопосадовців і прямого накладання санкцій за дрібні корупційні діяння без застосування судових рішень.

 

По результатах обговорень, громадські експерти і представники Міністерства юстиції домовились про спільне доопрацювання концепції і створення на її базі законопроекту, який зміг би потрапити на розгляд парламенту на початку травня.

 

Розробка концепції – далеко не єдина ініціатива на антикорупційному фронті України зараз. Наразі на розгляді парламентських комітетів знаходиться законопроект «Про Національне бюро антикорупційних розслідувань», який запровадить в країні інструмент розслідування корупційних злочинів на всіх щаблях влади і зможе виконувати ефективні каральні функції у цій царині. Окрім цього, на порядку денному – питання створення оновленої національної антикорупційної стратегії, реформування системи доступу до інформації (в тому числі бюджетної), внесення змін до регуляторних рамок, що стосуються відмивання грошей, внесення змін до системи забезпечення прозорості фінансування політичних партій і кампаній, тощо.