Очевидно, що громадяни завжди можуть виплеснути незадоволення на вулиці та вимагати змін шляхом проведення масових протестів та пікетів.

 

З іншого боку, існує можливість залучення досвіду та потенціалу громадянського суспільства до розробки аналітики та її просування через низку організацій та мереж, учасником яких є країна. Саме другий підхід було обрано для виконання проекту, що став однією з головних подій на засіданні ОЕСР у Парижі, присвяченому огляду ходу виконання Стамбульського плану дій із боротьби з корупцією в Україні.

 

Стамбульський план дій із боротьби з корупцією – це субрегіональна програма огляду за принципом «рівний-рівному», яка була започаткована у 2003 р. у рамках Антикорупційної мережі ОЕСР та до якої наразі входять дев'ять країн (Азербайджан, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Монголія, Таджикистан, Узбекистан та Україна). Ця програма має на меті сприяти проведенню антикорупційних реформ шляхом здійснення національних оглядів та поточного моніторингу виконання рекомендацій, що стосуються реалізації положень Конвенції ООН проти корупції та інших міжнародних стандартів і найкращих практик. Поки що було проведено два повних цикли оглядів (у 2004-2007 рр. та 2008-2012 рр.), у 2013 р. розпочато третій цикл оглядів, який триває нині.

У рамках огляду уряд країни заповнює анкету за результатами самооцінки, але Стамбульський план дій також заохочує ОГС представляти свою точку зору шляхом участі в інтерв'ю протягом візитів експертів ОЕСР в країну.

 

Для того, щоб голоси громадськості були почуті, українські експерти під проводом Transparency International в Україні та за підтримки Програми демократизації та прав людини ПРООН вперше в Україні (та взагалі вперше за всю історію існування цього міжнародного механізму) підготували альтернативну доповідь про реалізацію Стамбульського плану дій та представили її у штаб-квартирі ОЕСР в Парижі.

 

Коаліційна група експертів складалася з 11 фахівців з семи провідних ОГС у сфері запобігання та протидії корупції в Україні та координувалася ТІ в Україні. Вона розпочала працювати у жовтні 2013 р., за декілька тижнів до початку Євромайдану. Альтернативна доповідь громадянського суспільства була складена наприкінці лютого 2014 р., і адвокаційні заходи щодо представлення цього громадського бачення на черговій сесії Стамбульського плану дій із боротьби з корупцією у квітні 2014 р. були винятково успішними. 16-18 квітня 2014 р. в ОЕСР було проведено засідання держав-членів Стамбульського плану дій, на якому уповноважені представники держав представили доповіді про реалізацію антикорупційних реформ в їхніх країнах. Крім представлення національної доповіді України за результатами проміжної самооцінки за 2012-2014 рр., було дозволено презентувати альтернативне громадське бачення та надати конкретні рекомендації, виконання яких, на думку організацій громадянського суспільства, є найбільш пріоритетним.

 

В альтернативній доповіді було відзначено прогрес, якого досягла Україна у таких сферах, як залучення громадянського суспільства до антикорупційної діяльності, збільшення кількості та масштабів досліджень з приводу різних аспектів корупції, підвищення покарання за корупційні правопорушення, більш чітке визначення осіб та установ, які можуть бути притягнутими до відповідальності у зв'язку із вчиненням корупційних правопорушень, вдосконалення механізмів державних закупівель та поліпшення нормативного регулювання з питань доступу до публічної інформації.

 

У той же час було визначено деякі системні проблеми і виклики, які знижують ефективність антикорупційної діяльності в Україні. Так, це відсутність ефективно скоординованого механізму виконання чинного законодавства, низький рівень потенціалу існуючих органів влади, надлишковий імунітет суддів та народних депутатів, необхідність спеціалізації органів прокуратури на питаннях протидії корупції, посилення механізмів запобігання конфліктам інтересів та систем забезпечення непідкупності і здійснення більш дієвого контролю за деклараціями про майно, а також необхідність забезпечити прозорість фінансування політичних партій та виборчих процесів.

 

Під час представлення альтернативної доповіді було наголошено, що основна причина низької ефективності антикорупційної діяльності в Україні може бути визначена як «відсутність бажання протидіяти корупції та постійна боротьба між політичними елітами за право здійснювати контроль в антикорупційній сфері». Також було відзначено, що «заходи, що їх вживали органи влади протягом 2010 – початку 2014 рр., свідчать про брак реальної політичної волі щодо протидії корупції та бажання створити враження активної та ефективної роботи в очах суспільства та міжнародної спільноти».

 

Прецедент представлення альтернативної точки зору одночасно із державним баченням загального стану справ запустив потужну ланцюгову реакцію. Так, у результаті цієї презентації група ОЕСР запропонувала ідею складення плану надання допомоги Україні (нині це ідея перебуває на етапі обговорення). Представлення громадської доповіді щодо антикорупційних перетворень в Україні має ефект каталізатора. Є підстави сподіватися, що у довгостроковій перспективі це призведе до ще більшої користі для держави.