Вона закликала "тих, хто має вплив на збройні угруповання, відповідальні за насильство на сході України, зробити все можливе для того, щоб приборкати цих людей, які, здається, хочуть розірвати країну на частини".

Доповідь об'ємом у 36 сторінок – є другою доповіддю Місії ООН з моніторингу прав людини, яка діє в п'яти містах України з березня 2014 року. Доповідь охоплює період з 2 квітня по 6 травня.

У доповіді представлено також ряд рекомендацій і щодо програми правових реформ, здійснюваних у країні. Зокрема, висловлюється занепокоєння з приводу «Закону про відновлення довіри до судової системи України», який набрав чинності 10 травня.

Відзначаючи, що в Україні продовжують проводитися мирні мітинги і демонстрації, у доповіді йдеться про «тенденцію одночасного проведення у ключових містах мітингів опозиційних груп, що часто призводить до жорстоких зіткнень». У звіті також міститься інформація про «неодноразові акти насильства проти мирних учасників мітингів за єдність України, що виступають проти беззаконня в містах і селах на сході країни. У більшості випадків місцева поліція не вживає заходів для запобігання насильства, а іноді відкрито співпрацює з нападниками».

Перераховуючи численні конкретні приклади цілеспрямованих убивств, тортур і побиттів, викрадень, залякувань та випадків сексуального домагання, які здебільшого вчиняються організованими і добре озброєними антиурядовими угрупованнями на сході, доповідь також звертає увагу на зниклих безвісти людей, включаючи 83 особи, зниклі під час подій, пов'язаних із «майданівськими» протестами у Києві. У доповіді йдеться про те, що на сході збільшилася кількість випадків викрадень і незаконних затримань журналістів, активістів, місцевих політиків, представників міжнародних організацій та військовослужбовців. У той час як деякі з них були згодом відпущені, тіла інших були викинуті в річки чи інші місця, а дехто залишається пропавшим безвісті. Зокрема, йдеться про місто Слов'янськ в Донецькій області та його околиці, де діє так звана самооборона Слов'янська.

У доповіді також наводяться випадки, коли Державна служба безпеки і війська, що діяли на сході, звинувачуються у вбивствах та викраденнях людей. «Операції з підтримання порядку і безпеки повинні проводитися відповідно до міжнародних стандартів і гарантувати захист усім особам у всі час», - зазначено у доповіді, в якому також сказано, що «правоохоронні органи повинні гарантувати реєстрацію всіх затриманих і забезпечення правового розгляду підстав для їх затримання».

У доповіді приділяється особлива увага погіршенню ситуації, в якій працюють на сході України ЗМІ. "Журналісти, блогери та інші представники ЗМІ, що працюють в регіоні, стикаються зі зростаючою кількістю погроз та залякувань адресованих в їх сторону, в тому числі з викраданнями і незаконним затриманням з боку збройних угруповань», - зазначено в доповіді, де також міститься інформація про те, що «на пропускних пунктах Слов'янська є список журналістів та інших осіб з їх фотографіями та особистими даними, які розшукуються озброєною групою".

Спостерігачі Верховного комісар ООН з прав людини заявили, що знають про "принаймні, 23 журналіста, репортера , фотографа (громадян України та інших держав), які були викрадені і незаконно затримані, у першу чергу, в Слов'янську".

"В Україні, зокрема, на сході країни, триває боротьба за контроль ЗМІ", - у доповіді наводяться численні приклади утисків, залякувань і перекриття трансляцій у східній Україні і особливо в Криму, де ряд радіо - і телестанцій були змушені припинити мовлення.

Доповідь відзначає численні труднощі в результаті того, що «на території Криму було введено законодавство Російської Федерації , що не узгоджується з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 68/262». Це «створює проблеми для жителів Криму, оскільки українське та російське законодавства мають безліч відмінностей». Один із прикладів стосується збою 6 травня програми опіоїдної замісної терапії (ОЗТ), яка була доступна для пацієнтів з ВІЛ/СНІД в Криму, як і на території всієї України. "Більшість колишніх пацієнтів ОЗТ тепер відчувають труднощі зі здоров'ям, оскільки лікування було призупинено", - зазначено у доповіді.

Доповідь підкреслює ряд інших проблем, що виникли у Криму, особливо це стосується кримських татар і меншин. Кримським татарам, звинуваченим у зраді і насильно депортованим в Центральну Азію урядом Сталіна 70 років тому, 18 травня 1944, дозволили повернутися в Україну лише у 1990-их роках.

У доповіді відзначаються тривожні події, що розгортаються довкола питання громадянства. Відповідно до укладеної між Російською Федерацією та владою Криму угоди, громадяни України та особи без громадянства, які постійно проживають в Криму та Севастополі , будуть визнані громадянами Російської Федерації. Є повідомлення про те, що ті, хто не подав заявку на отримання російського громадянства до 18 квітня, «стикаються з утисками і залякуваннями».

Кримські татари також стикаються з низкою інших проблем, серед яких: обмеження свободи пересування лідерів кримських татар (деяким з них було відмовлено у в'їзді на півострів, коли вони поверталися до Криму з інших регіонів України ); випадки фізичних утисків; обмеження на мовлення кримськотатарських ЗМІ; побоювання релігійних переслідувань тих, хто сповідує іслам; і загрозу з боку Прокуратури Криму оголосити незаконною роботу Парламенту кримськотатарського народу та припинити його діяльність. Уже більше ніж 7 200 осіб з Криму, здебільшого кримських татар, були змушені переселитися в інші регіони України.

У доповіді наголошується, що регіональний офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Криму був примусово закритий, та ,поруч з цим, висловлюється занепокоєння з приводу «неурядових організацій, що знаходяться в Криму, які тепер будуть діяти відповідно до закону про іноземних агентів Російської Федерації. Це, ймовірно, вплине на їх діяльність, оскільки закон накладає обмеження на отримання фінансових коштів з-за кордону. В Україні такого закону немає».

Верховний комісар закликала всіх українських політичних лідерів уникати будь-яких дій, які погіршать ситуацію, зазначивши, що населенню країни слід дозволити голосувати за своє майбутнє у мирній та безпечної обстановці під час виборів, запланованих на 25 травня.

"У доповіді зазначається, що кандидати в президенти зазнають утисків, а іноді й фізичного впливу", - зазначила Наві Піллей. "Вільні, чесні і прозорі президентські вибори, що відповідають міжнародним стандартам – є важливим фактором для зниження напруга та відновлення закону і порядку, що є вирішальним для мирного розвитку країни і всіх її жителів. Натомість, триваюча риторика ненависті і пропаганди, що супроводжується вбивствами та іншими актами насильства, лише підігріває кризу в Україні», - заявила вона.