Президент Петро Порошенко підписав закони по боротьбі з корупцією в країні. Про це повідомляє інформаційне агентство УНІАН (http://bit.ly/1oJZlm7)
Закон "Про Національне антикорупційне бюро"передбачає створення спеціального державного правоохоронного органу, завданням якого є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені високими посадовими особами, які становлять загрозу національній безпеці.
Закон "Про запобігання корупції" передбачає комплексне реформування системи протидії корупції відповідно до міжнародних стандартів та успішних практик іноземних держав. Зокрема, передбачається створення Національної комісії з питань запобігання корупції.
Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодонабувачів юридичних осіб і публічних діячів" встановлює механізм виявлення фізичної особи - кінцевого вигодонабувача юридичних осіб, а також вільного доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Закон "Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки" передбачає визначення комплексу першочергових заходів, спрямованих на зменшення рівня корупції в Україні, та формування бази для подальших антикорупційних реформ.
Нагадаємо, всі ці закони Верховна Рада прийняла 14 жовтня. У своєму розлогому коментарі щодо прийнятого законодавства Олексій Хмара, Виконавчий директор Transparency International Україна, підкреслює ті моменти, які зазнали найбільш істотних змін під час доопрацювання законодавства до розгляду у другому читанні. Оригінал статті: http://bit.ly/1zv3KxM.
«Набагато краще, ніж нічого. Такі перші оцінки прийнятого Верховною Радою пакета антикорупційних законів
Спочатку про хороше
14 жовтня, в останній день своєї офіційної роботи, парламент зразка 2012 року прийняв без перебільшення історичне рішення, проголосувавши за пакет антикорупційних законів, а також за спеціальний закон про прокуратуру.
Так, депутати підтримали Національну антикорупційну стратегію на 2014 - 2017 роки як єдину дорожню карту антикорупційних реформ, здійснюваних різними інститутами влади. Цікаво, що президент Петро Порошенко не став чекати офіційного оприлюднення цього закону, а вже підписав Указ про створення Національної ради з питань антикорупційної політики (фактично, на виконання Антикорупційної стратегії).
Також парламентарії ухвалили законопроект про внесення змін до законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодонабувачів юридичних осіб та публічних діячів. Фактично, цей документ дозволяє відкрити інформацію про те, хто є реальними власниками українських підприємств і бізнесів.
Депутатами було підтримано проект закону про запобігання корупції, який крім усього іншого передбачає створення єдиної електронної системи декларацій всіх держслужбовців України, регулює питання антикорупційних обмежень при використанні службового становища, отримання подарунків, сумісництва, спільної роботи близьких осіб, питання припинення діяльності в органах влади. Цей же закон передбачає спеціальні антикорупційні інструменти (антикорупційна експертиза, спеціальна антикорупційна перевірка, Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, захист викривачів корупції від незаконного звільнення, переведення, зміни істотних умов трудового договору).
Парламентом було підтримано проект закону про прокуратуру, який серед іншого позбавляє її функції загального нагляду. Таким чином, прокуратура втратила право втручатися в життя громадян, впливати на бізнес. Закон вносить поправки в 51 закон України та 10 кодексів, які сьогодні діють в Україні.
Тижнем раніше Верховна Рада прийняла законопроект "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, суспільної безпеки та корупційні злочини". Цей закон дозволить повернути Україну мільярди вкрадених колишньою владою і вивезених за кордон коштів, а також закінчити десятки кримінальних справ проти Віктора Януковича, Сергія Арбузова і так званої "сім'ї". За цими справами зараз арештовані активи на десятки мільярдів гривень, але вони не можуть бути стягнуті до бюджету через існуючі юридичні перепони.
На цьому хороше закінчується і починається українська реальність.
Диявол знову в деталях
Найбільш принциповим законом, прийнятим парламентом 14 жовтня, став закон про Антикорупційне бюро. Саме навколо нього парламентарії ламали списи і вели жорсткі дебати протягом усього часу розгляду законопроекту. І саме фінальним змістом цього закону так незадоволені сьогодні експерти та активісти.
За словами голови парламентського комітету з питань боротьби з оргзлочинністю і корупцією Віктора Чумака в ході підготовки законопроекту про Національне антикорупційне бюро до другого читання були розглянуті 176 поправок, з них 52 враховані. За його словами, правки в закон вносилися в ніч на 14 жовтня під час засідання комітету. Неоднозначність цих правок і змушує експертів говорити про те, що депутати замість створення дійсно незалежного і сильного антикорупційного бюро обмежилися лише малоефективним органом.
Зокрема, поправка депутата Сергія Власенка створила великі труднощі в оперативності діяльності Бюро. Дозвіл на проведення виїмки документів та інших процесуальних дій бюро тепер може отримати тільки на підставі рішення суду. У попередній редакції закону такі дії могли виконуватися лише на підставі письмової вимоги директора бюро або його заступника, які узгоджені з прокурором.
Відповідно до закону, працівники Антикорупційного бюро повинні будуть пройти перевірку відповідно до закону про очищення влади (люстрації). Норму про обов'язкову їх перевірку на детекторі брехні в останній редакції закону викреслили. Таке послаблення варто сприймати як скоріше негативне через існуючі в суспільстві завищені очікування щодо чистоти лав працівників бюро. На правці наполіг нардеп Ростислав Павленко.
Гранична чисельність бюро - 700 осіб, в тому числі не більше 200 осіб керівного складу. Бюро охоплює всю територію України і працює через центральний апарат і територіальні представництва.
Закон передбачає досить складну процедуру відбору кандидатів - спеціальна конкурсна комісія, до якої входять по 3 представники від президента, Кабміну і Верховної Ради визначає трьох кандидатів на пост директора. З них президент вибирає одного і подає на розгляд до Верховної Ради, яка дає згоду президенту на призначення директора. Директором бюро може бути громадянин України, який має вищу освіту, зі стажем роботи за фахом не менше 10 років, і досвідом роботи на керівних посадах не менше 5-ти. При цьому окремо зазначено, що директором бюро не може бути людина, що входила до складу керівних органів політичної партії чи перебував у трудових чи інших договірних відносинах з політичною партією протягом двох років до подання заяви на участь в конкурсі. Також не може бути директором кандидат, який не пройшов люстрацію.
Директор Національного бюро призначається строком на сім років. Одна і та ж особа не може обіймати цю посаду два терміни поспіль. Директора бюро звільняє президент України за наявності таких підстав: за власним бажанням, при досягненні 65-річного віку, за станом здоров'я, у разі рішення суду про його недієздатність або через обвинувальний вирок суду, на підставі втрати громадянства України. Також директор бюро втрачає посаду в разі висловлення йому недовіри більшістю Верховної Ради (226 голосів). Для підняття цього питання потрібно зібрати не менше 150 депутатських підписів. Така правка депутата Сергія Пашинського робить директора, а разом з ним і все бюро, політично залежними – не від Банкової, а від волі парламентської більшості або гегемонії однієї політичної сили в парламенті.
До внесення поправок в закон оклад слідчого Антикорупційного бюро становив приблизно 18 тисяч гривень, а директора Антикорупційного бюро - 50 мінімальних заробітних плат (близько 60 тисяч гривень на місяць). Проте остаточний варіант закону ухвалили з поправкою депутатів Ростислава Павленка та Сергія Пашинського, яка виключає тарифну сітку зарплати працівників бюро. Тобто, які зарплати будуть отримувати працівники Антикорупційного бюро, зараз невідомо. Швидше за все, досить невисокі. Це поставить під сумнів мотивацію професіоналів шукати роботу в новому антикорупційному органі.
За законом, Антикорупційне бюро матиме право заводити справи на підозрюваних в корупції, проводити слідчі дії, вимагати від правоохоронних органів та органів влади оперативні матеріали і кримінальні діла, що стосуються кримінальних правопорушень, та іншу необхідну інформацію, в тому числі відомості про майно, доходи, витрати, зобов'язання фінансового характеру посадових осіб. На підставі відповідного рішення суду та письмової вимоги директора бюро і його заступника - отримувати від банків, фінансових та інших установ, підприємств та організацій незалежно від форми власності інформацію і документи, що стосуються операцій, рахунків, вкладів, угод фізичних і юридичних осіб.
Також бюро має право:
- На підставі відповідного рішення суду, на строк до 10 діб опечатувати архіви, каси, приміщення (за винятком жилих) чи інші сховища, брати їх під охорону, а також вилучати предмети і документи;
- Входити безперешкодно в державні органи, органи місцевого самоврядування, військові частини і установи, пункти пропуску через державний кордон України та зони митного контролю;
- За наявності підстав, передбачених законом, подавати до суду позови про визнання недійсними угод у порядку, встановленому законодавством України;
- Зберігати, носити і застосовувати вогнепальну зброю та спеціальні засоби, а також застосовувати заходи фізичного впливу;
- Виступати як представник інтересів держави при розгляді в закордонних юрисдикційних органах справ про розшук, арешт, конфіскацію та повернення в Україну відповідного майна.
Контроль за Національним антикорупційним бюро і дотримання ним законів здійснює генеральний прокурор і уповноважені ним прокурори. При Національному бюро утворюється Рада громадського контролю у складі 15 осіб, яка формується на основі відкритого конкурсу.
[...] Правки ліквідують неможливість працевлаштування осіб, які протягом останніх 5 років перебували на службі в спеціалізованих правоохоронних органах. А значить, новому органу буде вкрай важко набрати дійсно нових людей, які не підтримують колишню корупційну систему.
Найбільш критичними виявилися правки нардепів, що знищують політичну незалежність органу. Фактично звільнити керівника бюро з політичних мотивів можна за поданням 150 народних депутатів (а це голоси однієї або максимум двох фракцій в парламенті) з наступним голосуванням за це 226 народних депутатів. Також негативно впливають на роботу органу внесені тими ж нардепами зміни в порядок оплати роботи співробітників бюро.
Що далі
Прийняття закону про Антикорупційне бюро, як і всіх інших актів з антикорупційного пакету, є обов'язковою умовою для отримання Україною чергових грошових траншів від Міжнародного валютного фонду, Світового банку і Європейського Союзу. А значить, є великі підстави вважати, що навіть в такому, дещо урізаному вигляді, закони будуть підписані президентом і почнуть діяти.
Не пізніше грудня цього року вже новий парламент повинен буде проголосувати за бюджет країни на 2015 рік, передбачивши в ньому кошти на створення Антикорупційного бюро та розгортання всієї антикорупційної інфраструктури.
Найближчим часом, швидше за все, буде оголошений конкурс на посаду керівника Антикорупційного бюро, а Міністерство юстиції відкриє доступ до майнових реєстрів.
Але найбільш принциповим питанням найближчого майбутнього стане голосування - за чи проти - нового парламенту за повернення Антикорупційного бюро всіх (а не деяких) атрибутів незалежності.»
Цей портал адмініструється ПРООН в Україні за підтримки Міністерства закордонних справ Данії.
