- Деталі
-
22.03.2013
22 березня 2013, Київ – Яким був досвід країн СНД у проходженні Універсального періодичного огляду? Які питання країни-члени ООН поставили перед державами регіону? Як країни СНД відреагували на ці рекомендації?
Ці та низка інших питань обговорювались під час регіональної конференції «Посилення багатосторонньої співпраці та міжнародні механізми захисту прав людини», що пройшла у Києві 21-22 березня 2013р, зібравши понад 140 правозахисників та журналістів з України та країн «ближнього зарубіжжя».
Дослідження, проведене в рамках проекту ПРООН «Сприяння змінам через механізм Універсального періодичного огляду (УПО)» за підтримки посольства Великої Британії в Україні, стало першим у своєму роді дослідженням, що намагається виявити та окреслити регіональних тенденцій в рамках УПО. Дослідження пропонує багатогранний аналіз, що фокусується на СНД - регіоні. У звіті за результатами дослідження представлено чимало висновків, що заслуговують уваги, зокрема:
- Існує тематична варіативність у питаннях, піднятих державами СНД та країнами інших регіонів, у формуванні рекомендацій для держав СНД:
Найчастіше делегації країн з-поза меж СНД рекомендували прийняти або посилити участь у міжнародних механізмах (223 рази), поліпшити захист прав жінок (167 разів) та сприяти питанням захисту прав дитини (164 рази);
Країни, що належать до регіону СНД, рекомендували своїм сусідам дотримуватись прав меншин (11 разів), поширювати права жінок (10 разів) та запобігати торгівлі людьми (9 разів).
- Рекомендації, що стосувалися міжнародних зобов'язань та інституційного захисту прав людини, згадувались 528 разів, що становить 24% всіх рекомендацій, представлених країнам СНД – регіону;
- Тільки 6% всіх рекомендацій країнам СНД надійшло від їх регіональних сусідів, що свідчить про низький рівень участі у внутрішньо-регіональному взаємному огляді.
- Щодо рівня прийняття та відхилення рекомендацій у першому циклі УПО, регіональний показник (74% прийнятих рекомендацій) майже повністю збігається з глобальним індикатором (73,5% відповідно).
- До країн СНД, котрі прийняли найбільшу частину рекомендацій, належать Молдова (122 прийнято та 1 відхилено) та Киргизстан (154 прийнято, 3 відхилено). Тоді, як найнижчий рівень прийняття – в Росії (75 прийнято, 41 відхилено) та Білорусі (124 прийнято, 45 відхилено).
- Рекомендації, що стосуються впровадження Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та Другого Факультативного протоколу до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (що скасовує смертну кару), становлять категорію рекомендацій, котрі найчастіше відхиляються. Категорія рекомендацій стосовно запровадження або дотримання положень міжнародних інструментів має загальний рівень відхилення на рівні 28% в регіоні, але також є «найпопулярнішою» для для використання у якості рекомендацій.
- У альтернативних доповідях, котрі подаються неурядовими організаціями у процесі проходження державою УПО, міжнародні НУО частіше за національні організації підіймали питання громадянських та політичних прав. Тоді як, національні НУО частіше за міжнародних колег порушували теми прав жінок, дітей та людей з інвалідністю.
Остання частина звіту за результатами дослідження містить історії успіху та належні практики, які з'явилися під час підготовки рештою країн світу національних доповідей та впровадження отриманих рекомендацій. Розглянуті приклади Ліхтенштейну, України, Панами, Данії, Буркіна-Фасо, Австралії, Коста-Ріки, Македонії та інших країн та підкреслена необхідність їх подальшого вивчення і застосування. Детальну інформацію про дослідження та дані, що дозволили зробити згадані висновки, представлено у англомовній та російськомовній версіях дослідження.