У березні-квітні в Криму зафіксовано відразу кілька фактів серйозного обмеження свободи слова. Представники правозахисних організацій заявляють, що влада для цього використовує як формальні перешкоди, так і методи залякування.

На думку заступника голови Кримської польовий місії з прав людини Ольги Скрипник, один з таких методів – вимога перереєстрації згідно з нормами російського законодавства.

«Обмеживши термін дії українських реєстраційних документів до 1 квітня 2015 року, Роскомнадзор став реєструвати ЗМІ вельми вибірково, чим блокує роботу багатьох медіа», – вважає правозахисниця.

За інформацією Роскомнадзора, в Криму до березня 2014 було близько 3000 ЗМІ. Станом на 1 квітня 2015 перереєструвалося за російськими законами тільки 232.

При цьому, з усіх кримськотатарських ЗМІ, які подали заявку, на 1 квітня пройшло перереєстрацію тільки одне ЗМІ – «Голос Криму». Ще два знаходяться в процесі реєстрації. А у газети «Авдет», агентства QHA, радіо «Мейдан», телеканалів ATR і «Lale» документи на перереєстрацію не прийняли.

Більшості кримськотатарських ЗМІ в реєстрації відмовили за надуманими приводами. Наприклад, радіоканалу «Мейдан» відмовили в реєстрації через те, що «назва ЗМІ може ввести в оману аудиторію». Про це йдеться в офіційній відповіді Управління Роскомнадзора по Криму, яке отримали власники радіостанції.

Тиск з боку влади Криму виявляється не тільки на кримськотатарські ЗМІ. Всі місцеві радіостанції, які працювали раніше в Криму, позбулися своїх частот. Це сталося тому, що їх не допустили до участі в конкурсі з розподілу радіочастот, який Роскомнадзор провів 25 лютого.

«Всі наведені факти є яскравими прикладами згортання свободи слова в Криму. Це веде до однобічного висвітлення подій, контролю за опублікованою інформацією з боку влади, і неможливості вільно висловлювати свою думку», – впевнена Ольга Скрипник.

Зараз до переслідування журналістів підключилася ФСБ. Кримське управління ФСБ порушило відносно журналістів кримінальну справу за статтею 280.1 КК РФ (публічні заклики до посягання на територіальну цілісність Російської Федерації). Санкції за статтею 280.1 КК РФ передбачають до п'яти років позбавлення волі.

Приводом послужила публікація кримської журналістки Анни Андрієвської. Стаття була опублікована в грудні 2014 року на сайті Центру журналістських розслідувань.

13 березня в квартирах за місцем реєстрації автора матеріалу і колишньої співробітниці Центру журналістських розслідувань Наталії Кокоріної пройшли обшуки. Наталю Кокоріну затримали і допитали як свідка. У неї вилучили особистий ноутбук.

Оперативники ФСБ вилучили також старі робочі блокноти Анни Андрієвської (те, що залишилося в квартирі, де вона не проживає вже 10 років) і комп'ютер, який належить її батькові. Журналістка повідомила, що в справі вона є підозрюваною. Андрієвська впевнена, що від затримання її рятує тільки те, що вона покинула півострів і близько року живе в Києві.

«Російська влада демонструють іншим журналістам, які залишаються на півострові, яка доля їх чекає, якщо вони будуть сумніватися в легітимності нинішньої кримської влади. Враховуючи останні події в Криму, у місцевих журналістів залишається небагато варіантів: або мовчати (йти з професії), або їхати з Криму. Але й останнє не стане порятунком від кримінального переслідування з боку спецслужб РФ», – впевнена Анна Андрієвська.

7 квітня на допит у ФСБ викликали ще одну колишню співробітницю Центру Анну Шайдурову. Приводом також послужили публікації Центру. 8 квітня її 3 години допитували в приміщенні ФСБ. За словами журналістки вона підписала документ про нерозголошення інформації, про яку йшлося на допиті.

Правозахисники звертають увагу на те, що в цій кримінальній справі присутнє порушення принципу територіальної підслідності, адже автор матеріалу є громадянкою України (вона не отримувала російський паспорт). При цьому Центр журналістських розслідувань зареєстрований в Міністерстві юстиції України і має юридичну та фактичну адресу в Києві.

Таким чином, створено прецедент, на підставі якого російські спецслужби можуть притягати до кримінальної відповідальності будь-якого журналіста, який дозволить собі публічно називати приєднання півострова до Росії незаконним.

Медіа-юрист УГСПЛ Сергій Заєць вважає, що утиски свободи слова на півострові негативно впливають на ситуацію з правами людини в цілому.

«Дії російської влади в Криму представляють собою втручання в права, передбачені ст. 10 Європейської конвенції про захист прав людини. При цьому обшуки та інші дії влади мають також охолоджуючої ефект, стимулюють самоцензуру зі страху піддатися таким же переслідуванням. У підсумку багато питань замовчуються, що негативно позначається на загальному стані реалізації всіх інших прав і свобод людини в Криму», – заявив медіа-юрист.

Сергій Костинський, радник міністра інформаційної політики України заявив, що уряд України готовий допомогти журналістам захистити їх права. «Серед ключових завдань Міністерства інформаційної політики забезпечення свободи слова в Криму. Зовсім недавно нами була підтримана громадянська ініціатива «Crimea Action Group». Це створення механізму захисту інтересів кримської преси в міжнародних судах». За інформацією Сергія Костинського Міністерство також розробляє заходи щодо забезпечення мовлення незалежних ЗМІ на території Криму.